Вірші (за датою)

Літа

Ще одне літо — у сховок, де вже на полицях,
певно, з півсотні лежить їх — блискучих, яскравих.
В тих іще сяють коханих усміхнені лиця,
ці ж — промайнули, мов нишком далекі заграви.
Червень 11, 2017, 7:45

Дощовий вечір

Вмикаються поволі ліхтарі —
раптовий дощ перетворивсь на вечір.
Химерними здаються звичні речі
о сутінковій дощовій порі.
Червень 10, 2017, 21:25

Полуниці

Кочові племена полуниць у старім саду
потерпають від наступу дикого винограду.
І коли після дріб’язку справ я до них прийду,
шурхотітиме листя, ганьбитиме людську зраду.
Травень 23, 2017, 18:34

Не задивляйся

Не задивляйся, жінко, на очі карі
(не задивляйся й на голубі) –
бути із власником їхнім колись у парі
іншій належиться, – не тобі.


Травень 19, 2017, 21:24

Весна 2017

Виглядає з-під снігу трава,
незнищенні вистромлює жала.
Повертаються в пісню слова —
їх так довго тобі бракувало!
Лютий 27, 2017, 23:04

Будинок мій

Будинок мій мене переживе —
не трісне і не втратить рівноваги,
коли в нім панство з’явиться нове
й мінятимуться мешканців ватаги.
Лютий 7, 2017, 10:40

Підводне

Мій батискаф, кімнатка в десять метрів,
занурюється в осінь дощову.
І я у ній крізь денні жовті нетрі,
крізь довгі ночі похапцем пливу.
Грудень 27, 2016, 22:19

Кінець 2016 року

Кому ялинки, а кому хрести —
везти на цвинтар, чи повік нести.
Таке у нас Різдво і новоріччя!
На Сході знов кривавиться дуга —
шурує навіжений кочегар,
і сіркою смердить із потойбіччя.
Грудень 27, 2016, 20:12

Квітка дурману

Над головами — марево золоте:
сиплеться листя, наче слова у рими.
Сад засинає. Тільки дурман цвіте:
він же індійський, він і не чув про зими.
Жовтень 15, 2016, 15:21

Землякові

Коли на чотирьох жаских вітрах
Розп’ято сім’ї Криму та Донбасу,
Коли долають волонтери страх
І відстані на вбивчих східних трасах,
Жовтень 15, 2016, 10:01


Сторінка 1 з 4 1 2 3 4 »

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)