Зі старого зошита

…І звук фортеп’яна, і пісні слова…

Танцюють і наші, й ненаші.

І місяць промінням хмільним налива

Маґнолії палеві чаші.

 

А звідти, де темінь, нічого не чуть —

Лиш хащі страшать гущиною,

І хтось випливає — русалка, мабуть, —

На берег протоки нічної.

 

Кругом ні душі (тільки я), і тому

Їй зовсім не соромно голій.

А груди її незасмаглі крізь тьму

Біліють, як чаші маґнолій…

 

1957

Травень 24, 2016, 9:59
Кількість переглядів - 8
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)