Як це страшно — вернутись. Щоранку той самий поштар.
І знайомий газетник так само горлає щоранку.
Вісім літ гаптував твою долю химерний гаптар,
Але все розпустив наостанку.
Лише кілька барвистих ниток на вузькім полотні.
Та недавніх узорів по них не вгадати нікому.
…Знов ті самі будинки стирчать у тім самім вікні.
Як це страшно — вернутись додому.