Я знайшов собі глуху околицю…

Я знайшов собі глуху околицю,

Ту, де всі дороги непроїжджі.

Тільки стежка будяками колеться

На давно забутім роздоріжжі.

 

Тут пастух жене уранці череду,

І сусіди біля живоплоту

Сперечались — аж до сварки! — в середу:

Понеділок нині — чи субота.

 

Ні одно вікно вночі не світиться,

Аж на третій вулиці ліхтарні.

Але ближча Оріону китиця

І ясніші світляки примарні.

 

Біла печериця під раїною,

Даль — мов пісня без кінця і краю.

А раїни пахнуть Україною,

Спогадом загубленого раю.

Лютий 6, 2016, 21:26
Кількість переглядів - 2
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)