Присв. Л. Д.
Я прийшов до тебе, сестро чорнобрива
(Справді: мов сестра для мене ти),
В тім знайти розраду, що хоч ти щаслива —
Подивитись трохи — і піти…
Ти мені сказала: «Знов дитина хвора.
Десь у карти грає чоловік.
Сидячи над ліжком, ще відпозавчора
Не зімкнула я своїх повік.
А його приводять п’яного, брудного
Від усяких Любок і Ганнусь.
Я візьму дитину і піду від нього
І ніколи більше не вернусь…»