Вітрильник «Памір»

Він приплив до нас на свинцеві води,

Де сіріє порт бетоновим молом,

Де стоять у ряд кораблів вантажних

Чорні потвори.

 

Він прийшов як гість од віків минулих,

Ніби сплив наверх із морських безодень,

Штормових ночей найдорожча здобич, —

Парусник білий.

 

Він привіз красу як вантаж безцінний,

Ту клясичність рис, гармонійність ліній,

Що двадцятий вік забруднив безжально

Сажею й димом.

 

І хоч скоро він відпливе додому —

У морську глибінь і в добу минулу,

Та лишиться нам непогасний спогад

Біловітрильний.

 

Прим. Німецький учбовий вітрильник «Памір» затонув майже з усією командою. Поезія написана малою сапфічною строфою.

Травень 22, 2016, 20:33
Кількість переглядів - 13
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)