Він приплив до нас на свинцеві води,
Де сіріє порт бетоновим молом,
Де стоять у ряд кораблів вантажних
Чорні потвори.
Він прийшов як гість од віків минулих,
Ніби сплив наверх із морських безодень,
Штормових ночей найдорожча здобич, —
Парусник білий.
Він привіз красу як вантаж безцінний,
Ту клясичність рис, гармонійність ліній,
Що двадцятий вік забруднив безжально
Сажею й димом.
І хоч скоро він відпливе додому —
У морську глибінь і в добу минулу,
Та лишиться нам непогасний спогад
Біловітрильний.
Прим. Німецький учбовий вітрильник «Памір» затонув майже з усією командою. Поезія написана малою сапфічною строфою.