Він недоїдки крав біля ватри…

Він недоїдки крав біля ватри,
Відбігав — і вертався мерщій,
Зазирав крадькома межи шатра,
З дітлахами ганяв по дощі.

 

В дальні землі волікся з походом,
Мав тих самих, що й рід, ворогів
І молився по-своєму з родом
До чудних дерев’яних богів.

 

І війну, і чуму — з переляку
Макабричним виттям провіщав…
…Ні, не ми приручали собаку —
Це собака людей приручав…

 

29.ІІІ.1977

Травень 24, 2016, 9:45
Кількість переглядів - 7
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)