В сріблистім світлі верховини білі,
Каміння неживе.
І котить Інн зеленуваті хвилі,
І місяць в них пливе.
Квітнева ніч. Цвітуть незнані квіти,
Яких немає в нас.
І хочеться душею відпочити
В благословенний час.
Мабуть, тепер на нашій Україні
Черемуха цвіте.
Під тінню верб ставки-озера сині,
Латаття золоте.
Конвалія, неначе срібний келих,
Блищить вином роси.
Чого ж мені шукати в сірих скелях,
Якої ще краси?
Але люблю альпійські верховини
В блакитній далині,
Зелені, теплі, місячні долини
І квіти чарівні.
Лікує душу, сточену іржою,
Тірольська ніч ясна.
Краса не є своєю чи чужою —
Вона лише одна.