Уславлені Шевченкові баляди,
Усі його «Тополі» і «Лілеї»,
Не промовляють до душі моєї,
Не жду від них ні ради, ні розради.
І не в смушевій шапці і кожусі
Він показав — для всіх віків єдиний —
Відтворений в його найтоншім русі
Болючий світ самотньої людини.
Ви чуєте? — аж серце холодіє,
Як починаю, з пам’яти, читати
Оте «Поставлю хату і кімнату»
Або «Минули літа молодії».
Січень 1961