У катафальково-хмурих домах
Темні дірки віконні.
З даху на дах
Непевний шлях
Знають коти безсонні.
Витяглась довго найдовша з думок,
Наче жебрак Ель Ґреко.
За кроком крок,
З кутка в куток —
Можна б дійти далеко.
З дому на дім, з даху на дах,
Чорним котам до пари,
По їх слідах
Крадеться жах,
Лізуть нічні кошмари.
Манить і вабить їх давно
Мій силюет на куртині.
Бо лиш одно
Моє вікно —
За світляка в домовині.
Квітень–травень 1969
München