Таорміна

Потребували тут діди й онуки

Давновідомих образів і тем:

І раз-у-раз Едіп ставав царем,

Провадила дочка сліпця за руки,

 

Ерінії сичали, мов гадюки,

Каліку підмовляв Неоптолем…

А з моря визирали каменюки,

Що їх жбурляв у гніві Поліфем.

 

Та вже не чуть Орестових Еріній,

І простір вод — такий прозоро-синій,

Така яскрава радість буйних зел,

 

Що, з блідістю прозоро-восковою,

Підземна квітка смерти — асфодел

Тепер здається квіткою живою…

 

4.ІV.1989

 

Прим. Каліка — Філоктет з однойменної трагедії Софокла. Асфодел — див. поезію Миколи Зерова «В сірій імлі попідземній…».

Травень 28, 2016, 13:39
Кількість переглядів - 6
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)