Слався диму гіркавий сувій
В день, коли я на світ прийшов.
У провулках точився бій,
З тротуарів сочилась кров.
І під гостре дзижчання куль —
Мов під засів свинцевих круп, —
Як важкий очеретяний куль,
На бруківці валявся труп.
І яких не шукав би я мет,
Та назавжди в житті моїм
Першим звуком лишивсь — кулемет,
Першим запахом — кров і дим.
Зеленіли травневі сади,
Коли син мій прийшов на світ,
І навзаводи били дрозди
Між пахучих, квітучих віт.
За вікном розпускався бузок,
Теплий запах черемхи славсь.
Тиха ноче! Навіки славсь
З міріядами снів і зірок!
Щоб у сина ні вада, ні ґандж
У душі не звивали гнізда,
А молочно світив флер-д’оранж
І дзвеніла фермата дрозда!
Травень 1971
Мюнхен