Сонет («Святочний смуток оспівав Тарас…»)

Святочний смуток оспівав Тарас,
А Леопарді — тугу після свята.
За радістю журба чатує, клята, —
З дитячих літ я помічав не раз.

 

І тільки давній вечір той у вас —
Ти з чоловіком, хлопці і дівчата —
Зберіг свій чар, мов чаша непочата,
Свій юний, незатьмарений екстаз.

 

І спогад, світлий, як дорога рання,
У серці жив, мов у кумирні — бог,
Без тіні смутку, ні розчарування.

 

Тепер я зрозумів: то був пролог,
Живого щастя нашого залог,
Передчуття майбутнього кохання.

Травень 22, 2016, 20:49
Кількість переглядів - 8
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)