Сонет («Ще вчора над свічадом неозорим…»)

Ще вчора над свічадом неозорим

Морські кружляли в синяві орли,

І дальні баржі крізь югу пливли —

Самі сильвети — ланцюгом нескорим.

 

Але вночі гроза пройшла над морем,

І глухо застогнали-загули,

На берег набігаючи, вали,

Напоєні старим бездонним горем.

 

І вже в передранковому півсні

Вчувається-ввижається мені,

Що хвилі затопили узбережжя,

 

Розмили площу, де стояв готель,

І він пливе — незграбний корабель, —

Погойдуючись, у хмурне безмежжя…

 

Маріна Ромеа, серпень 1984

Травень 28, 2016, 13:56
Кількість переглядів - 6
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)