Скіфський степ

Коров’як на могилі і тирса.

Над могилою небо як дзвін.

Щирим золотом степ цей світився,

Казанами і чашами цвів.

 

Здавна тут не любили халтури

Ні в пророцтвах, ні в справах земних

Мчали степом підпалені хури

З брехунами-жерцями на них.

 

Тут кипіла кривава робота,

Коли обрій війною горів.

І на горло карала голота

За підступність і зраду царів.

 

Відгуло, відпалало нестерпно.

Тільки золото сонцем сія.

Синім свистом над сизим степом

Славить вітер скіфське ім’я.

Лютий 27, 2020, 20:34
Кількість переглядів - 1
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)