Шапинка — чорносиній оксамит…

Ів. Марчукові

 

Шапинка — чорносиній оксамит,

І підшивка яскраво-бурштинова…

Це — моховик, рідня боровикова,

Хоча здрібнілий, та шляхетний рід…

 

Модрина глицю осипає з віт,

Завмерла, забронзована, діброва.

А він для нас — спокуса, і онова,

І знахідка, і радість — цілий світ.

 

Та тільки що ж? Уже знялася хвища,

Вже не знайти протоптаних доріг.

Даремно ліс гриби для нас беріг

У тайнику, серед мохів і ріща.

 

Хурделиця мете… Все вище, вище

Цей передчасний, недоречний сніг…

 

12.ХІ.1981

 

Прим. Іван Марчук — мюнхенський українець-грибник.

Травень 24, 2016, 10:26
Кількість переглядів - 8
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)