Розбите авто і нервова ніч…

Розбите авто і нервова ніч.
Похмурий, тоскний поворот додому.
Аж на мосту, високому й пустому,
Світанок несподіваний устріч.

 

Ріка безмежна пелюстками рожі
Засипана, куди сягає зір.
І небокраю неосяжний шир —
Немов багряна тога з пліч вельможі.

 

А хтось одвічний дивиться здаля,
Тресвітлою схилившись головою.
І з його ласки змучена земля
Мені цвіте трояндою живою.

Травень 22, 2016, 20:46
Кількість переглядів - 7
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)