Поворот Брана

Від святих островів,

В кришталевім прозорім човні,

Його вітер привів

Під стрімкі узбережжя земні.

 

Хай крізь далеч німу

Він не знайде назад вороття —

Забажалось йому

Стать на берег земного життя.

 

Килим квітів стеліть

Там, де гостя виносить приплив.

Він бо хвилі століть

У дзвінкому човні переплив.

 

Темний натовп шумить;

Невідома причулася річ;

Він радіє щомить,

Хоч не бачить знайомих облич.

 

А про те і не зна,

Що стрічає рокований скін:

Тільки вийде з човна —

І обернеться в порох і тлін.

Грудень 20, 2015, 14:36
Кількість переглядів - 12
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)