Не має значення: тіяра чи галера,
На раменах твоїх лахміття чи вісон,
Чи ти переступав, чи пильнував закон
І хто була вона — мадонна чи гетера.
Чепіги рільника, рушниця браконьєра,
Меча і берла міць, залитий кров’ю трон —
Не це важливо нам. Бо це міраж, химера,
А дійсність — тільки вірш і ліри чистий тон.
Хоч ти плазуєш псом до панського підніжжя
І ночі присвятив науці чорнокнижжя,
Сплітаючи діла в один гадючий сплет,
Хоч на твоїй путі отруйне зло цвістиме,
Та ми найтяжчий гріх і злочин непростимий
Тобі прощаємо, тому що ти — поет.