Південна весна

Між хмаросягами чорними — далеч рожева,

Ніби наостіж відчинено заходу двері.

Листя зів’яле, засушене гублять дерева,

Грається листям, жартуючи, вітер у сквері.

 

Колють нас тонкими стрілами вже не віднині

Гостро-відточені промені сонця чужого.

Віру, і силу, і молодість п’ють по краплині,

Віру, і силу, і молодість — з серця живого.

 

Не оборонять насуплені чорні квартали.

Де ж, і коли, і від кого нам ждати спасіння?

Падає, стелиться, віється листя зів’яле,

Сонцем пекучим опалене листя весіннє…

Грудень 20, 2015, 15:13
Кількість переглядів - 13
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)