Пісня про вірність

                             Л. Алексєєвій

 

Відплив корабель у блакить чужини,
У сяйво незайманих плес.
Але з корабля — молодий і дурний —
Зостався на пристані пес.

 

А згодом у шпальті газетних подій
Спіткав я суху нонпарель:
На дні, з вантажем нездійсненних надій,
Назавше спочив корабель.

 

А інші пливуть. І брунатніє дим.
І вимпель на щоглі цвіте.
І пес вибігає назустріч усім
І нюхає східці: не те!

 

Займається й гасне світань ореол —
Часу мерехтіння бліде.
Старий і самотній, він ходить на мол
І дивиться в далеч — і жде…

Лютий 6, 2016, 21:11
Кількість переглядів - 32
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)