О земле Руская,
уже за шеломянем єси…
(«Слово»)
Останній сніг розтанув на полях.
Попід ногами хлюпає грязюка;
Ідеш собі — і в’ється довгий шлях,
Немов гадюка.
Про що журитись? Все твоє майно —
Стара валізка на чужому возі.
Ти все лишив, або згубив давно
Десь по дорозі.
Скриплять колеса повної гарби;
Все далі, далі рухається валка.
Важка дорога: то якісь горби,
То мокра балка.
Кобила сіно крадькома скубе
З чужої фіри — і мина калюжі.
Що буде потім, що чека тебе —
Тобі байдуже.
Нема думок, завмерли почуття,
І на душі холодна порожнеча.
Здається, ніби все твоє життя —
Це тільки втеча.
Задивишся на луки, на ліси…
Чогось зрадієш, що побачив бузька…
А вже за шелом’янем ти єси,
О земле руська.