Осінні септини

Минала осінь. Ранки на селі

Були безхмарні, свіжі і прозорі.

На озері, на голубому склі,

Різьбилися в ліловій півімлі

Ліси в багряножовтому уборі,

І покривало тонко рунь і рінь

Мереживо сріблистих павутинь.

 

І ми при першім соняшнім промінні

Любили йти, не знаючи куди,

Через поля, задумані, осінні,

Де на іскристім, легкім павутинні,

Мов ланцюжок, лишалися сліди,

Де, під зідхання вітру тиховійне,

Не снились нам іще ніякі війни.

 

І досьогодні бачиться мені

Чудова осінь, смутком не сповита;

На сонних травах росяні вогні

І райдуга на золотій стерні,

На павутинні бабиного літа.

Щасливий час блукання без доріг,

Коли веселка стелиться до ніг.

Січень 24, 2016, 18:03
Кількість переглядів - 42
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)