Сюди привіз — як скарб із Палестини —
Вельможний граф живу Христову кров,
Бо замок цей — був неприступний схов
Володарів безмежної країни.
На його місці ледве я знайшов
Над урвищем занедбані руїни:
Затерши пам’ять битв, і зрад, і змов,
На рештках веж здіймаються модрини.
Де мурували міцно, на віки,
Темниці для васалів бунтівливих,
Ростуть жовтогарячі маслюки,
Опеньки випинаються по зливах.
І злякано стрибає навмання
Заблукане окате жабеня.
3.ІХ.1976
Прим. Ортенбурґ — нині руїна над Дравою, напроти містечка Шпітталь (Каринтія).