Ортенбурґ

Сюди привіз — як скарб із Палестини —

Вельможний граф живу Христову кров,

Бо замок цей — був неприступний схов

Володарів безмежної країни.

 

На його місці ледве я знайшов

Над урвищем занедбані руїни:

Затерши пам’ять битв, і зрад, і змов,

На рештках веж здіймаються модрини.

 

Де мурували міцно, на віки,

Темниці для васалів бунтівливих,

Ростуть жовтогарячі маслюки,

 

Опеньки випинаються по зливах.

І злякано стрибає навмання

Заблукане окате жабеня.

 

3.ІХ.1976

Прим. Ортенбурґ — нині руїна над Дравою, напроти містечка Шпітталь (Каринтія).

Травень 28, 2016, 14:00
Кількість переглядів - 7
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)