Октава

Сльоза покори зрошує на мить

Зелені очі і стрілчасті вії.

Невже мене ти любиш іногідь

Лише як застрик проти гістерії?

Невже ховається звірина хіть

Під парусами білої надії?

Невже ввійдуть потоки в береги?

І станем ми чужі?

І вороги?

Травень 22, 2016, 20:33
Кількість переглядів - 43
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)