Оддалік від головної брами
Закуток забутий і нужденний.
Між чужими білими хрестами —
Цементово-сірий, трираменний.
Знову дуб пов’ється п’яним хмелем,
Зарясніють зела м’яти й рути.
Тільки вже дотепним і веселим
Більше відтепер мені не бути.
1964