Неначе Мальдуна з поеми Теннісона…

Неначе Мальдуна з поеми Теннісона,

Нас, мужніх месників, вершителів закона,

Невгнутих воїнів — від наших ворогів

Віднесло бурею до дальніх берегів.

 

І — не фантастика прадавніх кельтських мітів —

Назустріч нам встає пахучий острів квітів,

І другий, що на нім лише самі плоди,

За ним, як мариво, підноситься з води.

 

Вже проминули ми жорстокий острів крику

І острів мовчазний, де тишина одвіку.

І розкриває нам без ліку темних див

Морська безмежна путь, що нею Мальдун плив.

 

Тож всепрощаючу і миротворчу втому

Невже також і ми привеземо додому?

І, як у Мальдуна, невже бо в судний час

Для помсти правої снаги не стане в нас?

Грудень 20, 2015, 15:07
Кількість переглядів - 17
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)