Нам, що губили над книжками дні…

Нам, що губили над книжками дні,

Забувши — осінь чи весна надворі,

І в кожному прочитаному творі

Шукали перлів на глибокім дні,

Нам, що не звикли жити без мікстури

І мали як не ґрипу, то бронхіт, —

Вони принесли, ідучи на схід,

Правдивий світоч вищої культури.

Мені відразу стало це ясним,

Ще відтоді, як їх пізнав я вперше,

Коли вони, Тургенєва подерши,

В печі розпалювали ним.

І, полум’ям якогось фоліянта

Освітлюючи темний кабінет,

Ламали на тріски сухий баґет

З портретів Байрона і Канта.

Січень 24, 2016, 18:04
Кількість переглядів - 4
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)