Мовчазними шляхами
Ти пройшов без щита і меча.
Ти стоїш біля брами,
Від якої не маєш ключа.
Крізь зачинені ґрати
Зазираєш в сади голубі,
Будеш стукати, ждати,
І ніхто не відчинить тобі.
А в далеких просторах,
Одинокий, забутий, як ти,
Там, де попіл і порох
Закривають шляхи до мети,
З золотими ключами
Хтось даремно блукає в імлі,
Потаємної брами
Не знаходить ніде на землі.