Марія

Як на криваву вістку з Ронсевалю

Став Карлів Ахен повен сліз і жалю,

То з розпачу померла юна Альда.

 

Та, не ждучи вісток, в північнім краї

В ту ж саму мить, що й батько, помирає

Дочка Єлисавети і Гаральда.

 

Їй бачиться, як саксів свіжі сили

Весело-безтурботних оточили

Недавніх переможців біля мосту.

…Іржання… Крики… Брязкіт харалуги…

І кинувся до бою без кольчуги

Герой-варяг нечуваного росту.

 

Вона думками побіч — безпорадна…

І ось уже летить стріла нещадна,

І раптом стала дійсністю уява,

І смерть над нею крила розпростерла…

…Так, свідчить Сноррі Стурлюсон, померла

Марія, внучка князя Ярослава…

Травень 28, 2016, 13:30
Кількість переглядів - 13
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)