Як на криваву вістку з Ронсевалю
Став Карлів Ахен повен сліз і жалю,
То з розпачу померла юна Альда.
Та, не ждучи вісток, в північнім краї
В ту ж саму мить, що й батько, помирає
Дочка Єлисавети і Гаральда.
Їй бачиться, як саксів свіжі сили
Весело-безтурботних оточили
Недавніх переможців біля мосту.
…Іржання… Крики… Брязкіт харалуги…
І кинувся до бою без кольчуги
Герой-варяг нечуваного росту.
Вона думками побіч — безпорадна…
І ось уже летить стріла нещадна,
І раптом стала дійсністю уява,
І смерть над нею крила розпростерла…
…Так, свідчить Сноррі Стурлюсон, померла
Марія, внучка князя Ярослава…