Мало в світі копачів криниць

* * *
Мало в світі копачів криниць,

більше спраглих, що бредуть крізь хащі.

Вічні книги в затишку полиць,

ви як люди,

тільки значно кращі.

 

Щоб моя душа, як філігрань,

затремтіла і замерехтіла,

сріблом звуків повниться гортань

і медами світла соти тіла.

 

Чую дальній брязкіт стремена,

дзвонить в дзвони рима великодня.

Книги-люди,

книги-імена,

це возносить ваша крутизна,

впав би, чень,

коли б не длань Господня!

 

Як люблю я ваш іконостас

в різнобарв’ї одягу святковім…

– Прощавайте, друзі! –

так до вас

Пушкін, помираючи, промовив…

Липень 21, 2018, 19:23
Кількість переглядів - 21
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)