Майже те саме

1

 

Дві тільки барви: чорна й голуба.

Від кораблів і барж густезні тіні.

І біля молу плеще хвиль юрба

В блакитночорнім мерехтінні.

 

Бадьорий вітер. І трава в росі.

І далеч моря — як відкрита брама.

На пристані спиняється таксі:

Нічних клієнтів проводжає дама.

 

Як першим світлом ранку на воді,

Живим рум’янцем зайнялися щоки:

Такі всі троє гарні й молоді,

Такі русяві і блакитноокі.

 

В порту так тихо-тихо на зорі.

Вона щаслива, ця розкішна жінка.

…Прозорість. Чистий обрій. А вгорі —

Рожевим легким розчерком — хмаринка.

 

2

 

По каналі брудному

Ллється струмінь вишневого соку:

Це світанок заграву високу

Віддзеркалює в ньому.

 

А на подушці чорного моху

Хтось мов схлипує-плаче,

Хтось говорить неначе

До будяччя і чортополоху.

 

Хтось лежить там — забутою річчю —

Мов одчахнута сейбо галузка.

Незастебнена блюзка

І зім’яте обличчя…

 

А світанок — як рана.

І на хмарі — криваві стигмати…

І не можна пізнати:

Божевільна чи п’яна…

Лютий 6, 2016, 21:14
Кількість переглядів - 3
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)