Ліричний відступ із золотою гривною

Вечірній пруг – як скіфська гривна шийна
Із оленем на золотім пруту.
Озвись мені, як зацвіте шипшина, –
Я сам в тобі тим цвітом зацвіту.

 

Віки зітхають із могильних штолень.
Віки мені гукають: «О-го-го-о-о!»
А я і сам стою, як скіфський олень,
І все чекаю голосу твого.

 

Озвись мені! У тузі терпнуть руки,
І сизий дим встає із ковили.
І в мене вже націлені всі луки
Всіх поколінь, що степом протекли.

 

Конає обрій. Ніч запорошила
Гірку сльозу мені в моїм очу.
Озвись мені, як зацвіте шипшина, –
Я три життя за згук той заплачу.

Лютий 27, 2020, 20:35
Кількість переглядів - 1
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)