Ліру розбив Орфей:
вік цей, мов злобний гицель,
Знов зі щитом плебей.
Знов на щиті патрицій.
Пастирі,
я не ваш!
З власним запасом солі,
сивий, немов Сиваш,
в судній присутній ролі.
В інший виходжу круг,
де за чужу провину
всадить продажний друг
нишком ножа у спину.
Дані опрацьовуються...
Хотілося б додати сюди ще віршів Володимира Олександровича.