La Costa dei Poeti

Спершу — храм Астарти, потім — храм Венери,
А тепер церковця згорблено стоїть.
Вимивало море в берегах печери,
Щоб якось розвіять сум тисячоліть.

 

Де самотній Данте — ближче б до Тоскани! —
В монастир відлюдний завітав колись,
Там поетом, мабуть, чи не кожен стане,
Бож краси довкола — тільки подивись!

 

В далині — вітрило, або, може, хмарка.
Мармурові кручі, небо і вода.
Де тепер ішли ми — там ходив Петрарка,
Що блукав світами, як Сковорода!

 

Мармурові ґроти і барвисті скелі,
В переплеску хвилі — «музика октав»…
Звідси плавав Байрон до будинку Шеллі
І в ряди потрійні рими заплітав.

 

На горбах оливи, як у Гетсимані,
Прикорні порожні, віти прастарі.
У вінку терновім, в ранішнім тумані,
Там Христа побачив Льоренс на зорі…

 

12.І.1986

 

Прим. La Costa dei Poeti — Берег Поетів, околиці м. Лерічі в Ліґурії. Відстань, яку долав Байрон, — прибл. 4,5 км. Льоренс (Thomas Edward Lawrence, 1885–1930) — англ. письменник, багато років прожив у різних містах Італії, зокрема 1913–1914 у Фіяскеріно (Берег Поетів).

Травень 28, 2016, 13:45
Кількість переглядів - 3
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)