Наталці Зубенко
Колись тут пишалося кельтське село —
Дві тисячі років відтоді пройшло…
Лишились на спогад рови та вали.
Смереками буйно вони поросли.
А потім був замок. І в нім королі,
Володарі давні цієї землі.
Та Час жартома перекреслив і стер —
Ні веж, ані мурів не знайдеш тепер.
На пагорбі станеш — ліси та й ліси,
Мінливо-зелене безмежжя краси.
А там, під смерекою — тільки поглянь!
Поважно стоїть боровик-черевань.
А вколо, яскраві, шапинки — в крові,
Ростуть мухомори — його вартові…
1.ІХ.1984
Прим. Наталка Зубенко — дочка укр. письменника з Пряшівщини Михайла Шмайди, колекціонерка укр. мистецьких образів та виробів.