Коли зима осінні атрибути

Коли зима осінні атрибути

на крижаному спалює вогні,

не дозволяй мені тебе забути,

не забувай наснитися мені.

 

І навіть як одважуся збагнути,

чи це потрібно, чи насправді ні, —

не дозволяй мені тебе забути,

не забувай наснитися мені.

 

Такі сніги й такі над ними ночі!.. —

ні пензлем описати, ні пером:

біжать шляхи, немов річки молочні,

де кожна з площ — потоплений пором…

 

Старих дерев багаторукі будди

стоять такі величні та сумні!

…Не дозволяй мені тебе забути,

не забувай наснитися мені.

 

Мине доба — і знову все по колу.

І знов на шибці, випливши в зеніт,

мого лиця обманну непокору

освітить білий місячний магніт.

 

Та поки сяйво, де зі мною був ти,

Не поховали брили кам’яні, —

не дозволяй мені тебе забути,

не забувай наснитися мені!..

 

 

Травень 8, 2018, 19:44
Кількість переглядів - 2
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)