Коли нема дружини, ні родини…

Коли нема дружини, ні родини,

І ти передвечірньої години

Бредеш додому сам —

Злодійкуватий кіт з підбитим оком,

З обскубаним у бійці лівим боком

Тебе зустріне там.

 

І пустотливий цуцик, як дитина,

Мерщій вилазить діркою з-під тина

Крізь бур’яни і хмиз.

І ось уже тобі на груди скаче,

Бо щастя непідроблене собаче —

Тебе лизнути в ніс.

 

Пригашені кольори пізніх циній,

Осінній день імлавий, смутно синій.

А скоро ніч і тьма.

А ти пильнуй кота і цуценяти,

Бо хоч таку родину треба мати —

Як іншої нема…

 

9.V.1964

Лютий 6, 2016, 21:30
Кількість переглядів - 14
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)