Заледь морози проминуть січневі,
Вже снігові покрови прогорта
На пнях, назустріч сонцеві і дневі,
Лубинька рум’янисто-золота.
Її жовтаво-бурштинові тони
На білому засніженому пні
Подібні до зубчастої корони
На королівській мудрій сивині.
Вшановано, звеличено омелу,
Що їй зима не заважає жить,
Але чому не славити, скажіть,
Сім’ю колібій соняшно-веселу?
Травень–листопад 1978
Прим. Лубинька — українська назва колібії.