Неподалік од узбережжя Стрези,
Де лебеді подібні до купав,
Де в давній дружбі пальми і берези, —
Є дивний острів — острів білих пав.
І нам запам’яталися донині
Палати невимовної краси,
Де скарб оберігають вірні пси,
Мальовані рукою господині.
Той скарб — дитя. Та суть мистецтва — гра,
Де вистачить один деталь пізнати.
Тому до нас з колиски визира
Лише рожева ручка немовляти.
21–22.ХІ.1989
Прим. Ізоля Белля — острівець на Ляґо Маджоре, резиденція графів Борромео. Згаданий у поезії образ — твір контеси Елізабетти Борромео (1839–1928).