…І може бути, що колись, нескоро…

       Присв. Л. Д.

 

…І може бути, що колись, нескоро,

Ця дівчинка, що палець нині ссе,

Свої напівдитячі перші твори

В редакцію до мене принесе.

 

Тоді я буду вже старий і лисий.

І, проглядаючи наївні сторінки,

Згадаю раптом материні риси,

Впізнаю матір в образі дочки.

 

І вирине з прозорого серпанку

Південне місто, велетні-доми

І великодня ніч, коли до ранку

На вулиці христосувались ми.

 

І гляне в очі з ніжністю й докором

Напівзабута мила давнина,

Бо чоловікові — хоч це для мене й сором —

Таки лишилась вірною вона.

 

[Включено автором до циклу «В далекій гавані» у виданні: Ігор Качуровський. Лірика. — Львів: Астролябія, 2013]

Грудень 20, 2015, 15:14
Кількість переглядів - 9
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)