Холодної ночі іду по безлюднім шосе.
Настирливий вітер пронизує легку одежу,
Над чорним асфальтом обірване листя несе,
І зірка остання заплуталась в хмарну мережу.
Насуплений обрій — мов тушшю замазане скло.
І темінь, і холод, і хмари летять навіжені.
І тільки на серці живе відчуваю тепло
Від знімки твоєї, що в мене у лівій кишені.
[Включено автором до циклу «В далекій гавані» у виданні: Ігор Качуровський. Лірика. — Львів: Астролябія, 2013]