Хай грози нещадні…

       Чему бы жизнь нас ни учила…

       (Ф. Тютчев)

 

Хай грози нещадні

Шумлять навкруги —

Грозі непідвладні

Ще є береги.

В руїнах, в уламках,

Де тиша німа,

В покинутих замках,

Де вічність дріма,

Не знаючи смерти,

Що їх обмина,

Існують нестерті

Святі письмена.

І в моря кипінні,

І в сяйві зорі

Ще світять незмінні

Скрижалі старі.

Ще є потойбічні,

Прекрасні світи,

І брами одвічні

Ще можна знайти.

Січень 24, 2016, 17:52
Кількість переглядів - 14
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)