Дитячі ще уста, пухляві і капризні,
І ніс кирпатенький, і брови трохи різні,
І кожна рисочка дівочого лиця —
Мені знайоме все і рідне без кінця.
Втопивши погляд свій у синь очей сусідки,
Я мало не спитав: «Яким це чином? Звідки?»
І раптом зрозумів і все дивлюся вслід:
Такою ти була тому п’ятнадцять літ.
[Включено автором до циклу «В далекій гавані» у виданні: Ігор Качуровський. Лірика. — Львів: Астролябія, 2013]