Мав би знати: ногайські уроки
небезпечні, як тиф і чума.
Вийшло боком те — око за око —
світ з пітьми, але вбивча пітьма.
Мав би знати: ходіння в улуси —
рокової залежності знак.
І засвоїш ти й інші спокуси,
а не тільки лексеми на “ак”.
Ти ловив, та в невидимі сіті
й сам піймався на тім рубежі,
де проноза-кайсак ще до Січі
дав поживу незрілій душі.
А тепер тільки дай тобі привід,
натякни, де лежить булава,
як дворушної Азії привид
озоветься у нуртах єства.
Полиняли знамена лицарства,
правлять родом пожиток і звих.
Темна суміш плебейства й татарства
бродить в жилах твоїх чолових.
І онук, в чиїх генах двоїстість,
у жадобі щасливих чужин
відчуває свою несумісність,
та не відає справжніх причин.
(З книги “Читання попелу”, 2007)