ДІРКА В СТЕЛІ

За прислів’ями і приказками


1

І не мірошникує, а голова борошном припала

 

У чотири руки ворожили,

у холодній золі ворушили –

запропалися світло й тепло.

Жебра голод – немає поживи

з того борошна, що намело.

Як офіра літам і скорботі,

хліб камінний в беззубому роті

і непевна хода.

Не розхлюпати б пізньої плоті –

колихка, як вода.

Сипле борошном щедрий мірошник,

хилить в сон, замітає збитошник,

меле збіжжя годин.

Сміх склотари і плач пилорами –

серед літа лежить під снігами

сам-один,

сам-один,

сам-один.


2

Живеш, аби світ не без тебе

 

Змирися, не ремствуй –

це ти помер.

Це зору змістився кут.

Уже не ти господар тепер,

цей час – твій вампір і спрут.

Він ґрати ребер

вночі лама,

спать не дає.

Мерців фантомами

тебе дійма,

бо ти – не є.

Він злобний пес,

чия лють згаса

лишень над безрухом тіл.

Він зна, що ти

посадить, як пса,

на ланцюг би його хотів.


3

Одна мати родила, одну й смерть давала

 

Навіщо шанс йому дала,

не забезпечивши кредитом?

Навіщо другу – змах крила –

смерть заповзявсь перехитрити?

Загнав себе в піщаний скит

дурним ширянням над землею.

Невже безсмертя лазурит

низь поєдна й Касіопею?

Могилу ближнім риє смерд,

не прочитати неба смерду.

І все-таки – є друга смерть,

поете, бійсь такої смерті!


4

Не так вороги, як ті добрі люди

 

Лежу в хаті на постелі,

тільки й неба – дірка в стелі.

Зайшли в хату добрі люди,

пожаліли люто.

– Чом лежиш, як в домовині,

кіт пропав, голодні свині,

коза не поєна,

корова не доєна,

кури порозбігалися…

– Остогидли свині й кури,

манить верхотура.

Не лежу я, а літаю…

– Як?

– У стелі дірку маю…

– Ах ти ж, чортове ледащо,

ти сказився чи пропащий?

Коли будеш ти літати,

пропадеш з голоду,

трясця твоїй матері! –

Узяли ганчірку,

затулили дірку.

Лежу тепер в домовині,

наді мною кури й свині.

Чую – гудять мене, лають

ті, що не літають.


5

Журба плугом по серцю оре

 

Плугом по серцю орала,

люта й крива борозна.

– Може, вгамуєшся?

– Мало! –

відповідає вона.

 

Кидає в борозну зерна,

сходить чорнобиль-полин.

– Гріх так виснажувать землю.

– Сам же засватав, полий!

 

Йде, поливає сльозами,

ґвалт вороння звідусіль.

Мажі повзуть з чумаками,

краща від кримської сіль.


6

Шукай вітра в полі

 

Кинув лігво-берлогу,

був для того мотив:

пух пера золотого,

що той вітер зронив.

 

Пух – подразник, звичайно,

випадковий проте.

Взявся вивідать тайну –

де ж перо золоте?

 

Вітра в полі шукає

правдолюб-автохтон.

Подорожніх питає,

та не знає ніхто.

 

Вже й зима скількимога

наляга, як чума.

А пера золотого

не було і нема.

 

Тільки викликом долі

спокуша, не згоря

в галактичному домі

злотопера зоря.

 

 7

З краси не пити води

 

А я, дурко, із неї пив,

промарнував літа.

Та спраги й досі не втолив,

порепались вуста.

 

Сиджу і п’ю, глядач-тлумач,

шепчу її ім’я.

Ліворуч – сміх, праворуч – плач,

посередині я.

 

Переступив крутий поріг –

і, злившись, понесли

за сміхоплачем плачосміх,

немов морські вали.

 

У нурті-піняві буття

я їй кричав – спаси!

Але відчув – гірчить пиття,

тужба в очах краси.

 

Я зрозумів – затьмарив Змій

ясне її лице.

І в схроні, що беріг Кощій,

розбив страшне яйце.

 

 8

Доходились ніжки, доробились ручки

 

Доходились ніжки, доробились ручки,

в присмерку сміється золота каблучка.

 

Навтішалось лихо – злопало вареник,

раз кепкує й досі золотий перстеник.

 

Відмовляють ніжки, протестують ручки,

забери, онучко, золоту каблучку.

 

9

Обоє вмерли, мов за руки побрались

 

Лик господній в павутинні,

шурхотить мишва у скрині,

блима свічка, гасне звук.

Спрага клянчить ротом чарки,

за недопалок цигарки

зачепив струну павук.

Розмовляє хата з нами

рогачами, казанами,

порохном цілющих трав.

Ветхий мисник, сіль і сода,

на лежанці карт колода,

мотлох побуту й забав.

Мов домовились – обоє

провалились разом в Трою,

нерозкопану іще,

заховалися під хвою,

вкрились ґрунтом, як плащем,

візьме око ґрунт з собою,

скрапне жалібним дощем.

Липень 21, 2018, 18:49
Кількість переглядів - 1
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)