ЧОРНОБРИВЦІ

 Доні моїй названій, Оксанці Добрянській, присвячую.   

Чорнобривці (tagetes)  – рід трав родини складноцвітих. Батьківщина – Центральна Америка. В Європу занесені після підкорення Кортесом царства ацтеків. В межах СРСР особливого поширення набули на Україні (сорт – чорнобривці відхилені).

Поки молилися ацтеки,
Зайд пропустивши без борні,
Кортес вправлявся у мистецтві
Облуди, підступу, брехні.

 

Століття поступу і праці –
До ніг мерзенного раба!
Він спить у царському палаці –
Яка ганьба! Яка ганьба!

 

Вже небо корчиться від суму:
«Нема вас, людоньки, нема!»
А вождь ацтеків Монтесума
Іще Кортеса обійма.

 

Ще вірить, що у цьому грищі
Когось помилують кати!..
Цвіли на площі чорнобривці –
Брунатні квіти гіркоти.

 

Передчуваючи печалі,
Яких не бачила земля,
Цвіли жагуче, мов кричали,
Та бог не чув їх звіддаля…

 

Загине скоро Монтесума.
Народ уярмлять. От і все.
І тільки інка Іма Сумак
Страждання їхні донесе.

 

А хто з ацтекської руїни,
Через безодні і світи,
Хто вас заніс на Україну –
Брунатні квіти гіркоти?

 

Чи то в новітньому столітті
Кимсь напророчене збулось?
Чи вам на цілім білім світі
Миліш країни не знайшлось?

 

Не відведуть вже небезпеку
Ні бог, ні ті, що на чолі.
І вимираєм, як ацтеки,
На рідній батьківській землі.

 

Пливе в печаль дорога пізня.
Останні дзвони відгули.
Колись, можливо, тільки пісня
Повість, якими ми були.

 

 

Лютий 27, 2020, 20:30
Кількість переглядів - 4
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)