Мов білий щур, під шарудіння ріні,
Прибій уперто скелю підгриза.
А там — розводами в аквамарині —
Форнельських вод прозора бірюза.
Поставлений мов шпага на руків’я,
Темніє на терасі кипарис,
На пагорбах — рідкий сосновий ліс,
І древня вежа — на самім верхів’ї.
Незримі риби десь ідуть на дні,
Лиш тіні їх пливуть, як дивовижі.
І кидають згори рухливі брижі
На дно піщане сіті світляні.
Що може бути кращого на світі,
Ніж, поринаючи в блаженну лінь,
Дивитися, як невловиму тінь
Даремно ловлять нереальні сіті?
6.ІХ.1970
Прим. Cala Fornells — затока (cala — катал.) на острові Мальйорці.