АВТОГРАФ

Перерва. І професор-балагур,
до диспуту приплівши каламбур,
потягнеться за іншими із залу.

 

Дотримуючись церемоніалу,
учасники ідуть на перекур.

 

Півтемрява чи пак напівпрозор
у коридорі, виокремить око:
затиснувши зубами “Біломор”,
поет стовпіє біля стійки збоку.

 

Сивесенький, нарозхрист піджачок,
а погляд – ну ніскільки не величний.
Такий собі навиклий селючок
з пом’ятим часом, лагідним обличчям.

 

Шукає сірники, а все невлад,
і раз, і вдруге по кишенях ляска.
Студент йому “Троянди й виноград” –
під руку прямо: “Підпишіть, будь ласка…”

 

І він із “Біломором” у зубах
підписує на стійці роздягалки.
За шістдесят йому, старий він – жах!
Двадцятилітньому старого жалко.

 

Дивується: невже це той поет,
що написав уславлений сонет –
“У теплі дні збирання винограду”?

 

Одеса. Літо. Університет.
Вохристий корпус. Радісний з фасаду.
06.04.2016

Липень 21, 2018, 15:49
Кількість переглядів - 5
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)