Знову найму на Док-Суді кімнату, мов клітку.
Взимку там холод і гаряч нестерпна улітку.
Димом і смородом віє, і крапле зі стелі.
Більш непривітної в світі не знайдеш оселі.
Не дотягнувши до пенсії, там і загину.
З мене вже й ти неспроможна зробити людину.
Льонґчампс, 1969